Звільнення вагітної жінки при ліквідації комунального підприємства.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Під час звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( далі – КЗпП) має бути дотримано певний порядок вивільнення та враховано переважне право на залишення на роботі згідно зі статтею 42 КЗпП . Крім того, у разі звільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП діють обмеження щодо звільнення окремих працівників. Нагадаємо, що статтею 184 КЗпП передбачено: - «Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору».
Під час ліквідації підприємства з правонаступництвом звільнення жінок, зазначених у частині 3 статті 184 КЗпП можливо лише за умови переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію , які є правонаступниками.
У разі повної ліквідації звільнення таких жінок відбувається з обов’язковим працевлаштуванням.
Отже, звільнити вагітну жінку за власною ініціативою роботодавець не має права. Звільнення допускається лише у разі повної ліквідації підприємства, де працює жінка. При цьому на власника підприємства покладається обов’язок працевлаштування вагітної.
